чоловік (одружений)

Mira otros diccionarios:

• дружина — 1 іменник жіночого або чоловічого роду, істота одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки поет. дружина 2 іменник жіночого роду група, загін, добровільне об єднання людей, створене з якою небудь метою; у… …   Орфографічний словник української мови

• твій — твоя/, твоє/. 1) Займ. присв. до ти. || Належний тобі. || у знач. ім. твоє/, твого/, с. Те, що належить тобі. || Який виходить від тебе; зроблений, створений, написаний, сказаний і т. ін. тобою. || Який стосується тебе. || Такий, як у тебе, власт …   Український тлумачний словник

• багатоженство — а, с. 1) Форма шлюбу, за якої чоловік може бути одружений одночасно з кількома жінками. 2) Перебування чоловіка в шлюбі одночасно з кількома жінками …   Український тлумачний словник

• дружина — и. 1) ж.Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. 2) ч., заст., поет. Одружений чоловік стосовно до своєї жінки. 3) ж. Група, загін, добровільне об єднання людей, створене з якою небудь метою. 4) ж. У давній Русі – збройний загін, що становив… …   Український тлумачний словник

• дружко — а/, ч. Одружений чоловік, який на запрошення родичів жениха є головним розпорядником весільного обряду …   Український тлумачний словник